Наприклад, в одного хворого зі ступенем фіброзу F4 встановили відсутність вірусологічної відповіді на поєднання даклатасвіру і велпатасвіру. Було виявлено, що виділений у пацієнта вірус мав 1b генотип, а мутації резистентності до інгібіторів полімерази вірусу виявлено у єдиному регіоні, що засвідчувало стійкість збудника до використовуваних даклатасвіру і велпатасвіру, а також можливе виникнення резистентності до пібрентасвіру. Оскільки зазначений збудник гепатиту С був позбавлений мутацій стійкості до інших інгібіторів, це дало змогу призначити йому потрійну терапію (софосбувір + ПЕГ-інтерферон + копегус) протягом 6 міс., після чого було досягнуто стійку вірусологічну відповідь.

Таким чином хворий позбувся від збудника, після чого поволі став регресувати й фіброз печінки – від F4 (крайній ступінь, що відповідає стадії сформованого цирозу) до F2 вже через 6 міс. після закінчення терапії.

 

Аби використовуване лікування хворих на хронічні вірусні гепатити було ефективним, важливо точно розрахувати схему і тривалість терапії. Завдяки тісному співробітництву з працівниками кафедри інфекційних хвороб Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, ми можемо самостійно біохімічним методом визначати такий абсолютно необхідний параметр, як ступінь фіброзу печінки. Важливо, що ціна зазначеного обстеження в комерційних лабораторіях Тернополя коливається від 2 000 до 2 500 грн. У той же час подібний розрахунок ми здійснюємо безкоштовно.