Ласкаво просимо у світ пластичної хірургії, у світ краси, досконалості і гармонії !
В хірургічному відділенні нашого лікувального закладу проводяться оперативні втручання з приводу:
-
Підтяжки повік або блефаропластика
-
Збільшення молочних залоз
-
Зменшення молочних залоз
-
Підтяжка молочних залоз
-
Операції з приводу гінекомастії
-
Абдоменопластика
-
Ліпосакція
-
Пластика сідниць та гомілок
Наші переваги.
Ми – це згуртований колектив з багаторічним досвідом проведення операцій різних рівнів складності. Ми гарантуємо професійність виконання своєї роботи і безпеку для кожного нашого пацієнта!
Наше відділення працює в складі великого медичного комплексу. Це означає, що нам доступні всі функціональні можливості сучасної розвиненої лікарні.
Ми прагнемо максимально скоротити період реабілітації пацієнта і звести до мінімуму його перебування в стаціонарі. Звернувшись до нас, ви зможете повернутись до нормального життя вже через кілька днів після операції.
Ми прагнемо, щоб час проведений в стінах нашої лікарні не був для вас обтяжливим, саме тому ми забезпечуємо комфортні умови перебування для кожного нашого пацієнта. Наш персонал завжди привітний і радий вам допомогти.
Пластика повік.
Шкіра навколо очей найбільш чутлива і вимагає особливої уваги і турботи. Вплив постійних стресів, дія сонячних променів, незбалансоване харчування, погана екологія – все це в найкоротші терміни провокує появу набряків, «мішків», зморшок і «синців», позбавляючи ваші очі колишньої краси та виразності. Не варто скидати з рахунків, природні вікові зміни. На щастя, пластична хірургія знає ефективне рішення цієї проблеми – блефаропластика.
Блефаропластика – операція спрямована на поліпшення зовнішнього вигляду повік і області навколо очей, шляхом видалення надлишків шкіри, часткового видалення або перерозподілу внутрішньоорбітального жиру, а також підтяжки кругового м’яза ока.
Кому варто звернути увагу на пластику повік?
Оперативне втручання оекомендовано, якщо є:
-
нависання шкіри в області верхніх повік;
-
«жирові грижі» верхніх повік;
-
птоз (опущення) верхніх повік;
-
птоз слізних залоз в області верхніх повік;
-
надлишки шкіри нижніх повік;
-
зморшки в області нижніх повік;
-
в’ялість м’язів;
-
«мішки» під очима;
Окрему увагу потрібно приділити віковим змінам шкіри навколо очей. Виділяють чотири типи подібних змін.
1 тип. Діагностується мінімальна м’язова і шкірна слабкість, можливі незначні грижового випинання.
2 тип. В такому випадку,крім м’язової і шкірної слабкості, спостерігається в’ялість шкіри в області верхніх і нижніх повік, перетікання вікових змін в область щік.
3 тип. Спостерігається опущення брів, «скелетизация» нижнього краю орбіти, поява віко-щічної борозни і поглиблення носо-губної складки, більш виражений надлишок шкіри.
4 тип. Діагностуються виражені зміни шкіри, наявність виражених слізних і віко-щічних борозен, глибокі носо-губні складки, наявність малярних мішків, значних надлишків шкіри. Також спостерігається так зване «округлення ока».
Підготовка до операції
Перед операцією хірург визначає, чи є надлишок шкіри на нижніх повіках, їх еластичність, наявність надлишкового жиру і тонус повік. Від цього багато в чому залежить вибір способу хірургічного втручання.
Для кожного пацієнта підбирається індивідуальна техніка виконання операції. При 1 типі вікових змін буває достатньо видалити зайвий жир над повіками. Робота з пацієнтами старшого віку, як правило, вимагає ще і видалення надлишку шкіри і м’язів, ліфтингу брів і кантопластики. При 4 типі вікових змін вже необхідна нижня блефаропластика і підтяжка середньої зони обличчя.
Принцип пластики повік
Стандартна хірургічна операція передбачає видалення або перерозподіл жирових тканин, а також видалення надлишків шкіри і м’язів. Існує кілька способів проведення даної пластики.
Трансконьюктивальна блефаропластика повік. В данному випадку видаляються надлишки жиру навколо очей через надріз у слизовій внутрішньої поверхні повіки (кон’юнктиви). Подібна методика дозволяє уникнути зовнішніх рубців. Однак вона застосовується лише в разі незначних вікових змін.
Зовнішня блефаропластика повік. В такому випадку, надріз робиться на зовнішній стороні повіки, і вже через нього розподіляється підшкірний жир. Розріз проходить по нижньому краю вій, відступаючи 1мм, що робить його непомітним. При такій методиці ведення операції можливе також видалення надлишків шкіри.
Перебування в клініці
У перші години після операції проводиться контроль стану пацієнта і накладених швів. На другий день – пацієнт вже може покинути лікарню і продовжити реабілітацію в домашніх умовах.
Реабілітація
Шви знімаються на 4-5 день. У перший тиждень не рекомендується надмірно напружувати очі (багато читати, дивитися телевізор, працювати на комп’ютері). До повноцінної роботи можна повернутися через 1 тиждень. Через 3 тижні після операції дозволяється відновити колишню фізичну активність. Післяопераційні синці і набряки зазвичай зникають протягом 2 тижнів.
Ефект від операції зберігається на кілька років, залежно від швидкості процесів старіння в організмі.
Ожиріння.
Всю жирову масу тіла людини прийнято ділити на три шари, які відрізняються один від одного не тільки локалізацією, але й особливостями метаболізму (обміну речовин).
1-й шар – поверхневий. Знаходиться між шкірою і фасцією, що покриває м’язи. Від цього шару залежить гармонія обрису і пропорція тіла. Він розташований на всіх без виключення ділянках тіла, значно варіює по щільності та товщині. Саме цей шар може видозмінюватися з допомогою усіх видів ліпосакції.
2-й шар – глибокий. Розміщений під м’язевою фасцією. Головною особливістю цього жиру є те, то він мало підлягає зменшенню при загальному схудненні. Ліпосакції не підлягає.
З шар – внутрішній (вісцеральний). Розміщений всередині черевної порожнини – ніяк не може бути видалений за допомогою ліпосакції. Виражена гіпертрофія цього шару більше характерна для чоловіків, що виражається у великому, випуклому, пружному животі.
Вважається, що в дорослої людини кількість адипоцитів (жирових клітин) постійна. Іншими словами, ожиріння пов’язане не із збільшенням їх кількості, а із збільшенням їх об’єму.
Ожиріння підрозділяється на два види: локальне і генералізоване.
Локальна форма ожиріння ніяк не реагує на фізичні вправи та дієти, значно частіше зустрічається у жінок, має достатньо чіткі контури і характерну “‘приписку”: зовнішні і внутрішні третини стегон, внутрішня поверхня колін, фланки, ділянка передньої черевної стінки, підборіддя та інші.
Саме ця форма ожиріння є головним показом для проведення ліпосакції з хорошим результатом в естетичному відношенні.
Генералізована форма ожиріння є результатом порушення обміну, обумовленого генетичними, конституційними факторами або неправильним режимом харчування і фізичних навантажень. При генералізованій формі відбувається гіпертрофія адипоцитів усіх шарів. Зовнішньо людина з таким видом ожиріння нагадує борця сумо. Подібні порушення практично безрезультатно коректувати за допомогою ліпосакції, а слід лікувати консервативними методами із залученням терапевтів, ендокринологів і дієтологів.
Зони операції
Ідеально підлягають ліпосакції сідниці, зовнішні, задні і внутрішні частини стегон, коліна (верхня третина), бокові поверхні тулуба, живіт, підборіддя, ділянки плечових суглобів, ділянки під молочними залозами, середні бокові ділянки спини, задні с/з плечей, щоки.
Чи виросте жир на місці ліпосакції?
Прийнято вважати, що правильно проведена ліпосакція є одноразовою процедурою. Інакше кажучи, на місці видаленої жирової тканини вже ніколи не буде нових складок жиру. Це є дійсно так, і цьому є цілком наукове пояснення.
Справа в тому, що кількість жирових клітин у дорослої людини є величина постійна. Тобто ожиріння чи нерівномірне відкладення жирової тканини пов’язане не із збільшенням кількості адипоцитів, а із збільшенням їх розмірів.
Звичайно, ліпосакція не може нормалізувати ліпідний обмін. Тобто, неправильна утилізація жирів і вуглеводів, що поступають з їжею, буде, як і раніше, провокувати набухання жирових клітин в тих місцях, які не підлягали ліпосакції. Саме тому обов’язковою умовою для пацієнтів, що перенесли ліпосакцію, є відповідна дієта. Інакше диспропорція між ділянками тіла, що підлягали і не підлягали ліпосакції, буде надто помітною.
Абдомінопластика.
Абдомінопластика або пластика передньої черевної стінки — хірургічне втручання, метою якого є покращення контурів передньої черевної стінки, проте абдомінопластика може носити і реконструктивний характер, у випадках наявності гриж на передній черевній стінці або розходження прямих м'язів живота. Доступ до черевної порожнини при цій операції не виконується. Хірургічне втручання здійснюється на шкірі, жировій клітковині та м'язах живота. Часто виникає потреба комбінувати абдомінопластику із ліпосакцією. Абдомінопластика є одним із найбільш агресивних хірургічних втручань в естетичній хірургії (особливо у пацієнтів з надмірною вагою). Це зумовлено значною тривалістю операції: від 2 до 5 годин, а також високим рівнем втрати крові та наявністю обширної поверхні операційної рани. Перед операцією проводиться ретельне лабораторне, інструментальне і фізикальне обстеження пацієнтів. Абдомінопластика (за винятком мініабдомінопластики) здійснюється під загальною анестезією в стаціонарних умовах.
Компресійна білизна
Оскільки в результаті будь-якої ліпосакції звільняється підшкірний простір, з’являється шкірний надлишок, який скорочується і стає відповідним новому контуру. Цей період зазвичай триває 3-4 тижні.
Результат ліпосакції залежить не тільки від того, наскільки правильно і в якому об’ємі видалена жирова тканина, але також, що не менш важливо, від того, як протікає післяопераційний період і як скорочується шкіра в зоні операції. В ідеальному випадку шкіра повинна скоротитись рівномірно. Цьому сприяє спеціальна компресійна білизна, яку рекомендують носити протягом місяця після операції.
Над створенням такої білизни працюють спеціальні науково-дослідні лабораторії, які враховують багато факторів: здійснення рівномірної компресії на шкіру, відсутність ефекту електризації та странгуляції, адекватна повітропроникність, зручність у користуванні.
Корекція молочних залоз. Ендопротезування
Проблема молочних залоз – це питання форми та об’єму. Після пологів і закінчення лактації, а також з віком молочні залози провисають (мастоптоз). Оскільки груди – предмет не лише естетичної гордості, але й обов’язковий атрибут сексуальності, жінка змушена шукати шляхи покрашення їх вигляду.
Великі обвислі груди… Чи можна тут допомогти? Звичайно. Косметичний хірург не лише покращить форму грудей, але й за бажанням зменшить об’єм. До речі, зменшення об’єму – великих, гігантських молочних залоз є проблемою не лише косметичною, але й медичною. Жінки з такими грудьми сутуляться і зазнають великого навантаження на хребет. Виникає цілий симптомокомплекс із різноманітними скаргами (головний біль, оніміння і затерпання рук, утруднене дихання, тощо).
Малотравматично комплекс “сосок – молочна залоза” переноситься на нове місце, підтягується шкіра, а в разі необхідності, зменшується об’єм залози.
Зустрічається й інша ситуація: “малі обвислі груди” після пологів, аплазія (недорозвинені молочні залози), асиметрія молочних залоз. На допомогу приходять спеціальні імплантати (ендопротези), що являють собою капсулу, заповнену рідким силіконовим гелем, та своєю консистенцією нагадують справжні груди молодої жінки. Тришарова оболонка імплантату перешкоджає виходу силікону в оточуючі тканини.
Розрізняють кулеподібні та краплеподібні ендопротези. Останні не лише збільшують об’єм залози, але й ліквідують її опущення. Імплантати індивідуально замовляють для кожної пацієнтки після ретельного вимірювання грудної клітки, форми, об’єму молочних залоз. Естетичний результат – це повна відповідність ендопротезів діаметру грудної клітки, правильне місце розташування соска, гармонійне співвідношення з іншими розмірами тіла.
Виникає природне запитання – імплантати і наступна вагітність. Сучасні ендопротези ніяк не впливають на стан молочних залоз. Більше того, їх контури настільки чіткі, що дозволяють проводити дослідження молочних залоз, не перешкоджаючи навіть рентгенодіагностиці. Тому жінкам із імплантатами дозволені і вагітність, і лактація. Але проблема виникає в іншому. При збільшенні молочних залоз у період годування виникає повторне розтягнення шкіри, а з часом і зміна об’єму залози. Передбачити, як поведуть себе груди, лише спираючись на досвід попередньої вагітності, досить важко. Тому в жінок з ендопротезами можуть з’являтися повторні деформації, що вимагають нового оперативного втручання.
А, втім, незалежно від вагітності корекція молочних залоз не дає пожиттєвих сталих результатів: по мірі природнього старіння може виникнути опущення грудей. Тому років через 10 -15 за бажанням пацієнтки може з’явитися необхідність в повторній корекції.
В цьому випадку хірург пропонує відновлюючу операцію: або заміну протезів на більш об’ємні, або “‘підтяжку” грудей без видалення протезів (мастопексію).
